Внутрішні мережі

Ефективна система внутрішніх мереж теплопостачання ґрунтується на трьох китах - це гідравлічно збалансована система трубопроводів з поквартирною розводкою, автоматизований індивідуальний тепловий пункт (АІТП) та індивідуальні термостатичні клапани на приладах опалення. Сучасний АІТП - базовий елемент енергоефективної системи теплопостачання будинку - забезпечує транспортування теплоносія до кінцевих споживачів. Власне транспортування здійснюють внутрішні мережі - від того, наскільки вони гідравлічно збалансовані, залежить рівномірний розподіл тепла між усіма споживачами. Саме тут закладені потенційні «перетопи» та низьке обігрівання окремих частин будівлі. Як відомо, боротьба з ними в побуті ведеться за допомогою відкритої кватирки (кілокалорії йдуть в атмосферу) та додатковими електричними обігрівачами (зайві кіловати).

20-25% споживаного тепла, за даними експертів у сфері енергозбереження, дозволяє заощадити модернізація житлових будинків та встановлення АІТП. Що ж стосується внутрішніх будинкових мереж, практично повсюдне застосування в інфраструктурі будівель традиційних однотрубних схем розводки виключає можливість поквартирного обліку тепла.

Таким чином, відсутність у більшості вітчизняних будинків приладів гідравлічного балансування та поквартирної розводки, а також термостатичних радіаторних клапанів - скоріше правило, ніж виняток.

Втрати на об'єктах споживачів тепла. Системи опалення та ГВП існуючих будівель.

Найбільш істотними складовими теплових втрат в теплоенергетичних системах є втрати на об'єктах-споживачах. Їх наявність не є прозорою і може бути визначена тільки після появи в теплопункті будівлі приладу обліку теплової енергії, т.зв. теплового лічильника. Досвід роботи з величезною кількістю вітчизняних теплових систем дозволяє визначити основні джерела виникнення непродуктивних втрат теплової енергії. У самому поширеному випадку такими є втрати:

• в системах опалення пов'язані з нерівномірним розподілом тепла по об'єкту споживання і нераціональністю внутрішньої теплової схеми об'єкта (5-15%);
• в системах опалення пов'язані з невідповідністю характеру опалення поточних погодних умов (15-20%);
• в системах ГВП через відсутність рециркуляції гарячої води втрачається до 25% теплової енергії;
• в системах ГВП через відсутність або непрацездатність регуляторів гарячої води на бойлерах ГВП (до 15% навантаження ГВП);
• в трубчастих (швидкісних) бойлерах через наявність внутрішніх витоків, забруднення поверхонь теплообміну і складності регулювання (до10-15% навантаження ГВП).

Загальні неявні непродуктивні втрати на об'єкті споживання можуть становити до 35% від теплового навантаження!

Головною непрямою причиною наявності та зростання втрат теплової енергії є відсутність на об'єктах теплоспоживання приладів обліку кількості споживаного тепла. Відсутність прозорої картини споживання тепла об'єктом обумовлює непорозуміння значущості прийняття на ньому енергозберігаючих заходів.

Взаємовідносини постачальників теплової енергії та кінцевих споживачів

На сьогоднішній день постачальники теплової енергії у великих містах України є природними монополістами. Вони продають тепло і гарячу воду ЖЕКам, а ті, в свою чергу, передають її кінцевому споживачу. Таким чином, кінцевий споживач не взаємодіє напряму з виробниками теплової енергії.