«Комунальний фронт»: Програма реформ Президента в ЖКГ недостатня для виведення галузі з кризи

Програма реформ Президента в ЖКГ недостатня для виведення галузі з кризи, заявив лідер Всеукраїнського громадського руху «Комунальний фронт» Віталій Яковенко, коментуючи програму економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", що була розроблена комітетом економічних реформ при Президентові України .

«Ми очікували побачити кардинальні зміни у підходах влади до реформування ЖКГ, але нічого нового не прозвучало. Той же підхід використовувався і попереднім урядом - централізація тарифоутворення, масова ОСМДізація і передача в концесію підприємств ЖКГ. Ми так і не побачили реформи ЖКГ, в якій головним суб'єктом стає споживач і його права», - наголосив Яковенко.

За його словами, озвучені пропозиції не змінюють структуру та принципи діяльності ЖКГ в цілому і мають лише косметичний характер. «На жаль, команда президента сприйняла ідею демонополізації лише частково, - тільки у питаннях, які стосуються ЖЕКів, але не в інших сферах ЖКГ – таких, наприклад, як тепло-, водо-та електропостачання. Та й у цьому питанні багато аспектів, які не були враховані, головний з яких - різноманітність форм самоорганізації населення. Не кажучи вже про примусову ОСМДізаціі»- підкреслив лідер «Комунального фронту».

При цьому він підкреслив, що також сумнівним виглядає ідея створення єдиного органу централізованого контролю за тарифами на ЖКП. «З одного боку, це дійсно може зняти заполітизованість тарифоутворення на місцевому рівні, проте немає гарантії, що ця політизація знайде єдиний загальнодержавний характер. Ми вже маємо досвід роботи аналогічної структури в електроенергетиці - НКРЕ, в результаті чого, ця галузь перебуває у передсмертному технічному стані. Гарантій того, що це не повториться і в ЖКГ, ми не побачили», - заявив громадський діяч.

Також Віталій Яковенко заявив: «Хотілося б побачити в плані реформ ідею якісно іншого підходу до тарифоутворення: від планової радянської до економічної, де оплата відбувається не за розрахунками, а за фактично спожиті послуги. А сама відповідальність за споживання тих чи інших послуг має носити не колективний характер, а персональний. Тобто коли споживач сплачує фактично за спожиті ним послуги відповідно до показників квартирних лічильників, а не так, як це робиться зараз - за показаннями будинкових лічильників, які згодом розбиваються на всі квартири у будинку».